Львів – місто патріотів і один з центрів національно-визвольних змагань українського народу за Незалежість. Тут відбувалися події, які мають неабиякий вплив на долю України.

Якщо ви патріот своєї держави і хочете відвідати найпатріотичніші місця міста Лева, радимо Вам ознайомимися з цими місцями. Сервіс подобової оренди житла Doba Inn підготував для Вас ТОП-5 локацій, які сповненні бандерівського духу.

1. Пам’ятник Степану Бандері

Якщо ви приїжджаєте у Львів на Головний вокзал, то буквально неподалік від нього знаходиться пам’ятник провіднику ОУН Степану Бвндері. Пам’ятник — фігура Степана Бандери в повний зріст заввишки 7 метрів. За нею стоїть Стела української державності — 30-метрова тріумфальна арка на 4 колонах: тризуб з рельєфами і тріумфальна арка на чотирьох опорах, кожна з яких символізує певний час українській історії. Перша опора — княжий період, друга — період козацтва, третя — період Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, четверта — сучасність України. Знаходиться це1 пам’ятник на лощі Кропивницького знаходиться біля Собору святих Єлизавети і Ольги.

2. Кафе-ресторан “Криївка”

Кафе-ресторан “Криївка” одне з улюблених місць туристів, яке сповненна неймовірною атмосферою та смачною українською кухнею. Заклад оформлений у вигляді польової криївки УПА, знаходиться у підвалі одного з будинків на площі Ринок (Кам’яниця Венеційська). Кухня — українська, польова. Страви подають у військовому посуді. У ресторані є такі атракції, як тир та вільне користування макетованою зброєю. Традиція входу до закладу передбачає знання гасла-пароля, не назвавши який не можна потрапити всередину та перевірку чаркою медовухи для тих, хто старший 21 року.

3. Музей визвольної боротьби України

На затишній вулиці Миколи Лисенка у красивій будівлі у вигляді замку знаходиться Музей визвольної боротьби України. Цей музей цікавий тим, що тут предствені експонати з різних періодів XX боротьби українського народу за Незалежність. Експозиція відображає найвизначніші події в історії визвольної боротьби України від кінця ХІХ століття й до проголошення незалежності у 1991 році. Зокрема це бойовий шлях легіону Українських Січових Стрільців, події національно-визвольної революції 1917 — 1921 років в Наддніпрянській Україні та Галичині, боротьба Української Військової організації та Організації Українських Націоналістів в Західній Україні з польською окупацією (1920 -1939), та боротьба Української Повстанської Армії (УПА) з радянськими окупантами в 1942 — 1950-х роках. Показано утворення та бойовий шлях Української дивізії «Галичина». Розкрито тоталітарний характер сталінського режиму в післявоєнний період. Рух Шістдесятників та дисидентів 70 — 80-х років. Відновлення державної незалежності України.

4.Музей-криївка УПА (Басівка)

На межі з Львовом знаходиться невеличке село Басівка, де знаходиться справжня криївка УПА, в якій колись реально жили повстанці. Зараз Криївка реставрована і обладнанна, так, що відвторює справжню Криївку УПА.

Сама схованка складається з двох основних приміщень, між якими прокладено тунель завдовжки 30 м. (є однією з найбільших криївок, які збереглися). Одна кімната була розрахована для проводу повстанців, в іншій вели документацію жінки-друкарки (до 1952 року). Сьогодні тут зберігаються каганці, піч, друкарські машинки та побутові речі повстанців; також відтворені дворівневі ліжка-нари.

У тунелі розміщена міні-каплиця, одним з експонатів якої є «Молитовник українського народу» (1947 року видання). Цілком новим приміщенням стала музейна кімната криївки, де розміщені накази на нагордження упівців та фото з зображенями нагород, є брошурка «Літопис УПА», стенд з буфонами-грошима, світлини та листи Андрійки тощо. Цікавим є і те, що екскурсію по криївці проводить екскурсовод у повстанському строї і розповідає про реальні події пов’язані з цією криївкою.

5. Меморіальний музей Романа Шухевича

Ще в одному селищі Білогорща, що знаходиться в Залізничному районі міста Львова знаходиться Меморіальний музей Романа Шухевича.

В будинку музею знаходилась остання штаб-квартира головного командира УПА. Будинок має два поверхи. На першому поверсі розташовано п’ять тематичних зал. Другий поверх відтворює побут Головного командира УПА під час перебування його на цій підпільній квартирі (весна 1948–1950 рр).

Важливим історичним об’єктом будинку є криївка, що знаходилася при вході на горище, фактично — перегородка, що відокремлювала горище від кімнати подвійною дощатою стіною. Вхід у криївку здійснювався зі сходового майданчика. Потрапити до неї можна було з окремого входу. Саме цим входом користувався Роман Шухевич, коли вступив в останній бій з підрозділами МГБ 5 березня 1950 року. Сходи збережено без змін. Внутрішня частина криївки та вхід до неї відреставрована зі збереженням усіх пропорцій і своєрідності будівлі.